Сучасний підхід до університетської освіти - це не тільки широке використання можливостей інтернет-технологій та інших переваг цифрової ери в навчальному процесі, а й зручна, актуальна і високотехнологічна інфраструктура самого ВНЗ, як розпоавідає портал ЄвроПлюс. Нові кампуси європейських університетів повністю ламають стереотипи про звичну для багатьох атмосферу студентського гуртожитку, запорошених бібліотек або галасливої, незатишної аудиторії, де доводиться «гризти граніт науки». Сучасні університетські будівлі відразу налаштовують на правильний лад: хочеться відчути себе студентом і позаздрити тим, у кого ще цей досвід попереду.
Студентське поле
Вперше слово «кампус» (англ. Campus) по відношенню до університету було використано в XVIII столітті для позначення території Прінстонського університету (США). Його значення сходить до латинських коренів поняття «поле», «відкритий простір». Слово прижилося, і сьогодні кампусами називають університетські містечка, комплекси вузівських будівель - аудиторії та науково-дослідні інститути, гуртожитки і бібліотеки, спортивні зали і кафетерії. Як правило, університети прагнуть мати у своєму розпорядженні всю необхідну інфраструктуру максимально компактно і близько, щоб студентам не доводилося витрачати зайвий час на переміщення по місту. Адже краще витратити його на читання книги або цікавий експеримент.
Сучасні навчальні корпуси, як правило, проектуються за принципом так званих відкритих освітніх просторів (co-learning space), адже одна з найважливіших сфер вищої освіти в європейських вузах - самонавчання, як показує практика, самоосвіта проходить набагато ефективніше, продуктивно і весело, якщо для цього передбачено продуманий, повністю обладнаний, комфортний простір.
Шість корпусів Віденського університету
Один з яскравих прикладів таких ультрасучасних, спеціально організованих кампусів в Європі, побудованих в останні роки, - університетське містечко Віденського університету економіки і бізнесу. Вуз отримав нову прописку на околиці австрійської столиці в жовтні 2013 року. У старих будинках давно було тісно, некомфортно (взимку холодно, влітку спекотно), інтернет-мережі працювали зі збоями. За словами ректора Університету Крістофа Бадельта, новий кампус коштував вузу майже 500 млн євро, однак сьогодні це, мабуть, найбільший і найсучасніший кампус в Євросоюзі. Команда архітекторів підібралася найвищої кваліфікації: Заха Хадід (Zaha Hadid Architects), Хітоші Абе (Atelier Hitoshi Abe), фахівці відомих і успішних бюро NO.MAD Arquitectos, CRAB studio та інших фірм. В результаті вони побудували шість будівель загальною площею понад 10 тис. кв.м. на ділянці площею майже 9 га. Заха Хадід, зокрема, спроектувала центральний корпус університету, в якому розмістилася бібліотека і навчальний центр. Будівля розташована під кутом 25-33 градуса, вона надзвичайно красива: родзинкою корпусу став просторий атріум. Зрозуміло, що викороситано багато екотехнологій: датчики світла і руху допомагають економити електрику, 60% якої виробляється тут же завдяки використанню підземних вод.
У навчальних аудиторіях теж повний «хай-тек»: смарт-борди дозволяють викладачам писати стилусом на екрані ноутбука, і записи відображаються на великій дошці; система миттєвого зворотного зв'язку дозволяє студентам за допомогою спеціальних пристроїв з кнопками моментально давати відповіді на задані лектором питання (викладач бачить, як слухачі засвоїли матеріал, і може коригувати навчальний курс).
Туринський кампус під «капюшоном»
Новий кампус Туринського університету, побудований півтора роки тому, зведений на південному березі річки Дора-Ріпарія, на місці занедбаної промзони. Однак тепер від промислового минулого не залишилося і сліду - настільки вийшов сучасний, оригінальний, затишний і цілком зелений простір. Переїзд Туринського університету в нові будівлі розтягнувся на десятиліття, і фінальним «акордом» мегапроекту стало будівництво комплексу «Луїджі Ейнауді», спроектованого бюро знаменитого на весь світ британського архітектора Нормана Фостера, лауреата Імператорської і Прітцкерівської премій. Новий комплекс, розрахований на 5000 студентів, названий на честь економіста, політика і одного з президентів Італії Луїджі Ейнауді - випускника і викладача Туринського університету.
Всі корпуси кампусу поміщені архітектором під своєрідним «капюшоном» (мембранна фактура покрівлі нагадує тканину), під яким проглядається єдина геометрична конструкція з круглою пішохідною площею всередині. Уздовж північної межі ділянки на набережній річки розташувалася 4-поверхова бібліотека, поруч - навчальні корпуси. Лекторії, аудиторії, громадські простори, кафе, місця для відпочинку та творчості - всі ці необхідні елементи враховані і спроектовані максимально логічно і гнучко: наприклад, найбільша аудиторія, розрахована на 500 слухачів, легко розділяється на два окремі зали з 250-місцевою посадкою. На даху факультету політології - затишний сад. Студенти називають його «місцем філософських роздумів». Є в кампусі і «шлях філософа» - стежка для прогулянок з мережею пішохідних доріжок, які з'єднують елементи кампусу з міською інфраструктурою, зупинками громадського транспорту і т.д.
Завдання: «найкращий кампус»
Новий кампус Копенгагенської школи бізнесу ще не побудований - в минулому році лише підвели підсумки тендера на розробку архітектурної концепції комплексу навчальних і житлових будівель, який виграло бюро C. F. Møller. Техзавдання було простим, але амбітним, як люблять данці: побудувати найкращий кампус в світі. Терміни будівництва поки не визначені: університет і місто шукають фінансування.
Бюро CF Møller пішло по безпрограшному шляху в своєму проекті: кампус буде находитись в одному з найсучасніших, екологічних і розвинених міст, а значить потрібно грамотно «вписати» його в міський ландшафт, інакше кажучи «переплести» життя студентів і звичайних городян, трансформувавши інфраструктуру як університетських, так і прилеглих територій району Фредериксберг - наукового центру датської столиці. За словами архітекторів, їх проект прагне максимально зберегти і примножити гідності району. У пресі проект вже прозвали «зеленим серцем» міста. І є за що: водойми, висячі сади і панорамні види на парк з лекторіїв, мальовничі пішохідні доріжки, навіть дахи деяких будинків - зеленого кольору. Ще один принцип внутрішнього планування нових будівель і реконструйованих старих - гнучкість, можливість швидко переформатувати приміщення і простору під потреби студентів і жителів району Фредериксберг. «Кампус повинен бути продуманим, компактним, творчим, різноманітним, індивідуальним і працювати в тісній зв'язці з містом і його мешканцями», - каже Юліан Вейер, партнер C.F. Møller.
Додати новий коментар