Восени 2016 року відкриється рух по МКЖД – другому пересадочному контуру метро. «Афіша Daily» вивчила, як буде влаштований московський аналог берлінського S-Bahn – наземний кільцевий маршрут, завдяки якому розвантажиться метрополітен, а поїздки стануть коротшими на 20 хвилин.
Історія: все так і було задумано ще до революції
Абревіатура МКЖД розшифровується як Мале кільце залізниці (Малое кольцо железной дороги – використаємо російську абревіатуру, – ПРМ). Запуск по ньому пасажирських поїздів – не така вже нова ідея: Для цих цілей воно й було побудовано та почало використовуватися з липня 1908 року. На початку XX століття це була окружна залізниця: з огляду на тодішні розміри Москви, вона якраз пролягала по околицях міста.
Згодом перевезення пасажирів по ній перестало бути рентабельним, і в 1930-і роки МКЖД перепрофілювали під вантажний транспорт. У 1960-і роки радянська влада планувала відновити тут пасажирські поїздки. Згадайте вихід в нікуди в центрі станції метро «Ленінський проспект» – це спроектований при будівництві перехід на станцію МКЖД, невдала спроба перезапустити кільце.
Схема МОЖД на карті Москви початку XX століття
Зайнятися проектом намагався і мер Лужков, але тоді історія заглохла через брак коштів. Повернулися до цих планів кілька років тому, почавши з модернізації залізничних колій, будівництва платформ і ТПУ (транспортно-пересадочних вузлів). Нарешті цієї осені планується відкрити рух по кільцю. За улюбленої традиції столичної влади прем'єра призначена до Дня міста.
Як буде працювати МКЖД?
Другий кільцевий контур дозволить, за словами його проектувальників, зменшити на 20 хвилин час середньостатистичної поїздки. Припустимо, ви живете біля метро «Ленінський проспект», а на роботу в Сіті добираєтеся громадським транспортом. Для цього ви доїжджаєте до станції «Жовтнева-кільцева», потім – до «Київської» по кільцю, пересідаєте на радіальну гілку і їдете дві зупинки до «Міжнародної». Разом – пекло: дві пересадки в метро, близько 35 хвилин в дорозі. З запущеним МКЖД ви сядете на поїзд на станції «Площа Гагаріна» і проїдете три станції до «Сіті». Час в дорозі – близько 10 хвилин.
У станцій МКЖД є порядкові номери: «Сіті» – перша, потім проти годинникової стрілки до 31-ї станції «Шелепіха».
Ще приклад: ви живете в районі шосе Ентузіастів і любите гуляти по Ботанічному саду. Доведеться добиратися до станції «Шосе Ентузіастів», їхати три станції до «Третьяковської», пересідати і ще вісім перегонів трястися до «Ботанічного саду». Близько 40 хвилин, які перетворяться в 20 хвилин без пересадок від ТПУ «Шосе Ентузіастів» до ТПУ «Ботанічний сад».
Але при цьому жителів районів Жулебіно, Вихіно та Кузьминки, які змушені користуватися найзавантаженішою фіолетовою гілкою метрополітену, навряд чи сильно захоплює найближча до них станція «Волгоградська». Для того, щоб пересісти на кільцевий контур наземного метро, їм доведеться близько півгодини йти від станції метрополітену «Волгоградський проспект» по промзон. Тут запити жителів явно не співпали з контуром МКЖД, побудованим, нагадаємо, ще до революції, але до проблемних вузлів обіцяють підвести маршрути наземного транспорту.
Станції МКЖД зв'яжуть найважливіші садово-паркові ансамблі: Михалкове, Ботанічний сад, ВДНХ, території Лосиного острова, Воробйових Гор. Якщо у вас виникне бажання влаштувати з друзями парк-хопінг за межами Садового, то за допомогою нового кільця ви зможете швидко зібрати їх все!
Як це виглядає: «сухі ноги» і звичні пільги
Це буде виглядати як поїздка на електричці в межах міста. Другий кільцевий контур в основному наземний і складається з 31 станції. Кожну з них планують пов'язати з зупинками наземного транспорту, 17 – зі станціями метрополітену. На десяти з них можна буде пересісти на станцію приміських електропоїздів. При пересадці з 11 станцій перехід в метро буде по закритим галереям: інженери-метробудівники називають це принципом «сухі ноги».
Інтервал руху потягів складе шість хвилин в годину пік і 10-15 хвилин в інший час. Графік роботи МКЖД повністю аналогічний метрополітену: з шостої ранку до першої години ночі. Час у дорозі між станціями різний: від півтора до п'яти хвилин.
Співробітники МКЖД визнають, що більшість громадян не до кінця розуміють, що скоро в місті з'явиться другий пересадочний контур метро. Очевидно, багатьох бентежить це «ЖД» в назві – типу чергове щось старомодне, повільне і недешеве від корпорації РЖД. Але ні, МКЖД – це дійсно метро. І важливою ознакою його спорідненості з метрополітеном є тарифи на поїздки. Вони рівно такі ж, як і в звичному метро.
Оплата поїздок по МКЖД рівно такими ж платіжними інструментами, як і в звичайному метрополітені. Перехід з МКЖД в метро і в зворотному напрямку – по вже купленому квитку. Абсолютно всі пільги – по «Трійці», соціальні, студентські, Карта москвича – зберігаються.
Як орієнтуватися: «Пресня» – на Пресні, а «Лужники» – в Лужниках
Мер Москви колись заявляв, що другої кільцевої контур столичного метро з'явиться в місті не раніше 2020 року, проте потім щось сталося, і з МКЖД ми поїдемо вже в цьому році. Станції МКЖД зараз активно будуються – на більшості основні роботи практично завершені. 22 станції будуть розташовуватися в капітальних будівлях; інші реалізовані у вигляді турнікетно-касових павільйонів з мінімальним набором зручностей: туалети, каси, вендингові апарати. На кожній станції буде здійснюватися відеоспостереження і працювати пункт охорони.
Для зручності навігації назви станцій будуть або дублювати назви довколишніх станцій метрополітену ( «Владикіно», «Автозаводська»), або дуже явно натякати, в якому районі Москви вона знаходиться ( «Пресня», «Лужники»). Наскільки це зручно: потяги і рейки, розетки і вайфай
По всьому кільцю були укладені нові рейки з безшовним стиками. Як рухомий склад обрані потяги «Ластівка» – вони використовувалися під час сочинської Олімпіади і їздять в Підмосков'ї на Ленінградському напрямку. Вагони більше тих, що використовують у підземці, – вони ширше, там менше сидячих місць, передбачені туалети, клімат-контроль, екрани, простір для перевезення дитячих колясок і велосипедів.
Сидіння будуть розташовуватися саме в такому порядку: по два з кожного боку. Зайві сидіння (зазвичай в «Ластівці» по три сидіння з кожної сторони) приберуть для збільшення простору для стоячих пасажирів (середня поїздка по МКЖД буде не більше 15 хвилин) і велосипедів з колясками. Потяг буде оснащений розетками для підзарядки гаджетів, вайфай теж обіцяють.
До чого все це призведе: Майбутнє і виявлене минуле МКЖД
Проект забудови території, що примикає до МКЖД. В даному випадку це житловий комплекс «ЗІЛ-Арт», жителі якого зможуть користуватися станцією МКЖД «ЗІЛ»
Передбачається, що МКЖД не тільки буде перевозити пасажирів, а й вдихне нове життя в промзони, прилеглі до контуру дороги, станцій посеред промислових пусток буде більше десятка. Вдалий приклад такого роду – реновація території колишнього заводу ЗІЛ, де якраз будують нову станцію. Загалом, якщо є бажання інвестувати в житло в Москві, можна придивитися до цих поки малопривабливих територій.
Також влада раптово згадала і про історичну спадщину. На прилеглих до МКЖД просторах знаходиться 86 виявлених пам'яток архітектури - в основному це будівлі пасажирських вокзалів і житлових будинків для співробітників станцій, побудованих на початку XX століття. Мосміськспадщина займається зараз реставрацією цих об'єктів, а в 2017 році планується запустити спеціальні екскурсійні маршрути по малому кільцю.
Наприклад, будівля вокзалу станції МОЖД Канатчиково, яка обслуговувала пасажирів з 1908 року і до закриття пасажирського руху. Тепер це пам'ятник архітектури, який можна буде оглянути при під'їзді до ТПУ «Площа Гагаріна». На платформі Канатчиково побували Софі Лорен і Марчелло Мастроянні: тут в 1970 році знімали радянсько-італійську драму «Соняшники».
Додати новий коментар